Пісня про Гулівці

1.Білогір’я моє, ти, мов казка жива,

Над тобою колишуться вербів верхів’я -

Потопаєш в садах, над Горинню цвітеш,

Ти частинка ясного сузір’я.

2. Там, де Горинь тече з Білогір’я,

Там, де вкрили горби чебреці,

Де в лугах проростає чар-зілля, 

Пролягло моє рідне село — Гулівці.

3. Летять над Гулівцями журавлі,

Калина низько до води схилилась,

І так чудово б’є тут джерело,

Що із землі глибоко відродилось.

4. Іду селом по росяній стежині,

Милуюся розкішними житами.

А журавлі курличуть в піднебессі,

Летять над рідними квітучими полями